[Mariko Ichiru]

А мені останнім часом стало дуже добре. Я шукаю те "добре" , повсюди, де можна тільки знайти.
Дуже хочеться спокою і відпочинку, бо бувають моменти, що незнаю навіщо і куди так поспішаю, або навіщо я те чи інше роблю. Хочеться гармонії, особливо, коли створену тобою "беруть покористуватись". Хочеться фіалок у маленькій вазочці на робочому столику, хочеться червоних троянд і гарячого шоколаду та ще суцільної темряви у кімнаті... Музики хочеться живої, щоб змогла подарувати одухотворення усім клітинам мого тіла...
А ще я хочу жасміну. Наврят чи він зацвіте до наступних вихідних. Сьогодні була на батьківщині - зараз відчуваю себе " холодцем у банці, яку везли з Івано-Франківська до Алушти"... Хоча у плані духовному і вже далі мені по - янгольськи добре.
Немає ніякого бажання щось робити, хоча після чашки кави і вівсяного печива можливо з'являться стимули до дїй.
Давно я вже нічого неписала. Свою "Мертву фантазію" закинула і навіть у її сторону не дивлюсь від нового року, на те вона і мертва, щоб ніколи не бути відродженою і завершеною. У віршах ставиться велика пауза - змістовного або скоріше того, що мені б подобалось давненько не проситься на бумагу. Чи то немає вражень,щоб щось писати, чи то невдосталь того,що знаю на цей час, чи то прийшов час, коли це відійшло у минуле.

думки

Поуявляла собі позитивне майбутнє із коханою людиною. То є чудово - шифонові тюлі ніжно розвиваються на вірті із золотистим відблиском сонця, що заходить. Аромат квітів у кімнаті, шовкові простирадла і дві "мертвих" тушки, чи то від перенасичення один одним, чи то від навколишньої гармонії.
У фантазіях ось так, а на практиці це буде: скандали з привду і без привода, відповідальність за ту тушку, що буде зватись чоловіком а з часом і за одну або біс знає скільки інших тушок, маленких але не менш шкодних.
Проблема постане у матеріальному сенсі: що, як і навіщо купувати, за що купувати, де проживати. Якщо при відсутності чарівних бумажок за такого стану речей захочеться поскоріше позбавитись один одного. " У бісівському світі всім правлять гроші" . Але, якщо цієї проблеми небуде, то : ти невірно виховуєш МОЮ дитину, ти погано дивишся за будинком(+ факт того, що я буду працювати) , ти незадовільняєш мої потреби у духовній рівновазі ( недаєш можливості "назюськатись в зюзю з друзями" або "втикати в телєпіздЄрь якусь фігню, типу футболу чи дєшєвенькАй пАрнаграфії " або (що буде радувати ) "незнаєш хто написав портрет Марії Терези у білій сукні та ще історію виникнення цього творіння" і ще доволі багато аспектів останнього типу. Хоча щодо "Марії Терези", то якщо після певного докору тебе просвітлюють у цій темній для тебе темі - це є добре, а ось коли доходить до " мені непотрібна така дружина, яка незнає ... "купа морального приниження, можливо фізичного (те і інше - велика патологія) " , то це вже є велика проблема , за якої із радістю позбулись б один одного.
Також доплюсовуємо інших особливостей і отримуємо щось, через що краще застрілитись. Хоча при терпінню, взаєморозумінню,б ажанню і можливлстях (усіляких) всього цього можна уникнути і "жити довго і щасливо, аж до самої сметрі. А також здохнути в один день. Бажано у років 90 від оргазму ( або скоріш від інфаркту) "
Тому мій висновок із цього - це максимальне забеспечення умов для створення оптимального мікроклімату для сім'ї, підтримання гармонії у всьому і т.е. Та щоб це все забеспечити я витрачу великий шмато свого життя, і десь років під 45-50 мені наврят чи захочеться творити сім'ю.

Comments

не завжди, а може й найчастіше, все стається не так, як ми собі уявляєм: одна маленька деталь, певне співпадіння, накладання подій одна на іншу, може все так кардинально змінювати(робити неможливим, пришвидшувати чи уповільнювати розвиток)... З цим всім приходить розуміння, що щось планувати чи прогнозувати і надіятися, що воно так і буде - невдячна справа... просто насолоджуйся тим що є, лови моменти, старайся долати страх, сумніви, згладжуй гострі кути і шукай гармонію...

[Mariko Ichiru]

дякую тобі за добрі поради...
іноді їх невистачає, коли вони потрібні...