20:42 

Mariko Ichiru
Ты веришь,значит я существую...
Літо - чудова пора, щоб сотню разів здивуватись і розчаруватись.
Іще коли покинула місто тиждень тому - знала, що поїздка добрих наслідків не матиме. Занадто багато інформації, над якою потрібно думати. Занадто багато повинностей, які чорт забрай - потрібно виконувати.
Все те, що відноситься до категорії " не дуже особисте" - я колись могла б розповісти. Тепер - ні. Власне мені нічого не залишається.

Я розумію, що варто багато чого змінити : чи конкретні речі чи як мізерне - поглянути на світ знову " по-іншому", можливо тоді я притрусь із навколишнім...

Маю час до вересня, щоб навчитись танцювати. Бал все ж таки. Я неможу піти туди, якщо незнатиму хоча б мінімуму (6-8 танців ( на даний час - я вважаю, що цього досить. Оо). Неохоче стояти біля стіни, коли усі танцюють. Та власне кавалерів, як завжди невистачає. Несчасних осіб чоловічої статі ще за війни перебили, а вони досі не відновили свою "популяцію".
* Сьогодні була у дворі, скоріше випадково, я там завичай надовго не затримуюсь, і бачила гарненький дитсадок дітей - дівчаток штук 11, а хлопчиків всього шестеро. Тому пять майбутніх панночок можуть залишитись без кавалерів. а ще якщо останнні питимуть і куритимуть, то і ті втратять свою біологічну цінність, бо " головастики із патологіями" не є дуже потрібними. А ще пані, яким зась хоч краплю спирту у рота впродовж життя, також мають всі шанси бути икинутими на помийу життя... далі не хочу про це думати. Це марна тема розмов, бо їй мабуть ніколи не буде кінця. А для тих, у кого замість мізків коладовище гнилих нейронів - тим паче: їм вже немає чим обробляти отриману інформацію. *

А ще до вересня потрібно прийняти дуже важливе рішеня, яке добряче змінить моє життя. " Всегда есть выбор, но, к сожалению - один "
Сто тисяч червоненьких і голеньких чортів! Щось потрібно таки вирішувати...

URL
   

Monde des ombres

главная